Споконвіку
шанують в Україні квіти. Нема жодної української хати, біля якої дбайливі руки
господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Вони милують око, ніжно
хвилюють душу, міцно прив’язують наші серця до рідної домівки.
Наші предки
обожнювали квіти, вважаючи, що цей витвір природи даровано людям від Бога.
Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони — на клумбах, у кімнаті, на
газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни
осель. А ще квіти є на нашому національному одязі. Квіти на плахті й корсетці
символізують доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від
хвороби, злого ока.
Та особливим
оберегом в Україні завжди був і є вінок. Це не просто краса, а «знахар душі».
Бо в ньому є чарівна сила, що біль знімає, силу береже. Плетіння віночка — то
своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля з яким
вплітати поруч. А всього в українському віночку дванадцять квіток, і кожна з
них є оберегом.
До віночка
вплітаються: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці,
барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль. кожна квітка має своє значення.
Докладніше дивись за посиланням:
Докладніше дивись за посиланням:
Комментариев нет:
Отправить комментарий